інфляція макро реферат

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ДВНЗ «КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені ВАДИМА ГЕТЬМАНА»

РЕФЕРАТ

З дисципліни «макроекономіка»

Тема

«Теорія інфляції та аналіз індексів цін»

Виконав студент

Комашко Микита Сергійович

6-ї групи 2-го курсу

Спеціальність 6503

Київ-2013

План

Вступ

1. Сутність та поняття інфляції

2. Теорія інфляції

3.Аналіз індексів цін

Висновок

Список літератури

Вступ

Фінансовий стан країни є індекаторм її «здоров’я», економічного стану,тому дуже важливим є дослідження напрямів,методів та інструментів інфляції.

Фінансова система не лише забезпечує необхідні взаємозв’язки в економіці, вона є одним з найвпливовіших важелів макроекономічного регулювання, інструментом, за допомогою якого уряди мають змогу регулювати економічний розвиток. Саме тому діяльність виконавчої влади кожної країни спрямована на забезпечення стабільності фінансово-кредитної системи та фінансового стану в цілому. Запорукою цього, серед іншого, має бути стан «керованості» інфляційними процесами.

Необхідність у цьому викликана тим, що інфляція не лише призводить до послаблення антиінфляційної політики держави, а й до тяжких соціально-економічних наслідків. За умов інфляції втрачається ефективність дії та відбувається деформація інструментів макроекономічного регулювання.

Теоретичною та інформаційною базою курсового дослідження послужили вітчизняні та закордонні наукові праці в галузі інфляції, дані Держкомстату України, дані Департаменту економічної стратегії Міністерства економіки України та Національного банку України.

Одним із неодмінних атрибутів грошового обігу в країнах, де основу суспільного виробництва складає ринкова економіка, є інфляція. Це явище, власне кажучи, супроводжувало товарне виробництво на всьому історичному шляху його розвитку, але з особливою частотою і негативними наслідками для економіки інфляція стала проявлятися у ХХ столітті, коли країни перейшли до паперово-грошових систем. Інфляція як явище охоплює практично всі напрямки і сфери виробництва і може призводити до дуже гострої соціальної напруженості у суспільстві. Водночас значна за своїми масштабами інфляція підриває економічні позиції держави,ослаблює її роль у світовому поділі праці.

Проте в останні десятиліття в розвинутих країнах капіталізму вдалося розробити систему заходів державного регулювання, яка, не усуваючи самого явища, все ж дозволяє стримувати інфляційні процеси і певною мірою управляти ними. Це ж саме стосується і України.

Сутність та поняття інфляції

Iнфляцiя властива бiльшостi економiчно розвинутих краiн свiту i с основною проблемою в тих краiнах, що розвиваються. Дамо чiтке визначення цьому економiчному процесу.

Пiд iнфляцiсю, як правило, розумiють будь-яке знецiнення грошовоi одиницi, тобто систематичне зростання цiн незалежно вiд того, якими причинами цей процес викликасться. Це, звичайно, не означас, що пiдвищуються обов’язково всi цiни. Навiть у перiоди досить швидкого зростання iнфляцii деякi цiни можуть залишатися вiдносно стабiльними, а iншi навiть знижуватися.

Бiльш вузьке поняття iнфляцii-систематичне зростання цiн, що викликасться тiльки грошовим фактором (надлишком грошей в оберненнi), с недостатнiм, оскiльки в реальному життi грошовi i негрошовi фактори зростання цiн дуже тiсно пов’язанi i впливають один на одного.

Iнфляцiя виникас в разi, якщо суспiльство намагатиметься витрачати бiльше, нiж дозволяють виробничi потужностi економiки. Коли сукупнi витрати перевищують обсяг продукту при повнiй зайнятостi, вiдбувасться пiдвищення рiвня цiн. Отже, надмiрний обсяг сукупних витрат носить iнфляцiйний характер. У цьому разi уряд зобов’язаний лiквiдувати надлишковi витрати. Вiн може цього досягнути головним чином через скорочення власних видаткiв, а також пiдвищенням податкiв з метою скорочення доходiв приватного сектору.

2.Теорія інфляції

Інфляція - одна з найбільш гострих проблем сучасного розвитку економіки. Північній Америці в 1861-1865 рр. і означало процес збільшення паперово-грошового обміну. Пізніше цей термін почали вживати у Велико Британії та Франції. В економічній літературі він з’явився на початку ХХ ст. Найбільш вдалим трактування явища інфляції є зростання загального рівня цін у країні упродовж певного періоду, що супроводжується знеціненням грошової одиниці. Іншими словами, зростають ціни на продукти харчування, одяг, підвищується квартирна плата тощо. При цьому ціни різних товарів можуть зростати неоднаковими темпами. Проте не слід думати, що обов’язково підвищується ціни на всі товари й послуги. У роки помірної інфляції ціни на окремі товари можуть навіть знижуватися. Зростання цін свідчить, що гроші знецінюються: за грошову одиницю можна купити дедалі меншу кількість товарів. Однак не всяке зростання цін є показником інфляції. Ціни можуть підвищуватися внаслідок поліпшення якості продукції чи погіршення умов видобутку паливно-сировинних ресурсів. У цьому разі це буде не інфляцііїше зростання цін. Інфляція завжди негативно позначалася на економічному розвитку, і тому вчені в різний час досліджували це складне економічне явище для того, щоб з’ясувати причини його появи і створити ефективну програму боротьби з ним. Перші теорії інфляції ґрунтувалися на розумінні цього явища як чисто грошового феномена. Кількісна теорія виникла в 16 ст. (представники: англійський філософ Д.Юм та економіст Д.Рікардо). За основу в ній була взята функція грошей як засобу обігу. Рівняння обміну було популяризоване і теоретично обґрунтоване відомим американським економістом І.Фішером.

М\ї=РС2,

де, М — кількість грошей в обігу:

У — швидкість грошей в обігу;

Р — середній рівень цін товарної угоди;

2 — кількість товарних угод.

Прихильники кейнсіанської теорії відмовилися від жорстоких кількісних закономірностей, які пропонувала кількісна теорія, визнали можтшвість зміни швидкості обігу грошей і обсягу товарних угод в обох частинах рівняння обміну і відповідно визначення, що існує вплив цих змін на інфляційні процесщвклточили в аналіз кількісних закономірностей норму відсотка і неоднакову ліквідність різноманітних платіжних засобів і цінних паперів; зробили важливий крок в еволюції інфляції, визнавши два види: інфляцію попиту та інфляцію витрат (пропозиції), і розробивши у зв’язку з цим ряд практичних заходів щодо боротьби з нею. Багато вчених-економістів з недовірою сприйняли теорію Дж.М.Кейнса та дослідження А.Філліпса, а феномен стагфляції зробив очевидною необхідність нової теорії інфляції. За таких обставин в економічній науці виникла нова течія — монетаризм (основоположник-консервативний економіст, лауреат Нобелівської премії М.Фрідмен). Його прихильники виступають проти використання інфляції для підвищення зайнятості. Ця теорія виникла як пояснення механізму прямого впливу збільшення пропозиції грошей на підвищення сукупного попиту і рівня цін.

Формуючи свою теорію інфляції, монетаристи брали до уваги:

прямий вплив пропозиції грошей на рівень сукупного попиту;

роль очікувань у розкручуванні інфляційної спіралі;

природний рівень безробіття.

Щодо першої обставини, то М.Фрідмен вважає зростання пропозиції грошей здатним безпосередньо призвести до зростання витрат і стати причиною інфляції. І пояснює це тим, що люди завжди тримають визначену частину свого доходу у грошовій формі. Отже, якщо збільшиться пропозиція грошей, то відповідно збільшиться і кількість у населення, яке буде більше витрачати, а це спричинить розширення сукупного попиту і грошових доходів.

Особливість підходу до інфляційних очікувань у монетаристській теорії полягає у тому, що в цій теорії передбачається врахування людьми в своїх розрахунках тільки реальної заробітної плати. Мається на увазі, що вони постійно роблять поправки на можливість зміни покупної сили грошей у результаті зростання або зниження цін.

Існують і інші теорії, у яких зроблено спробу пояснити феномен інфляції. Наприклад, у США паралельно з монетаризмом виникла теорія «економіки пропозиції». Головна ідея цієї теорії — необхідність повороту кейнсіанських рекомендацій стимулювання платоспроможного попиту до всебічного стимулювання пропозиції, тобто приватного підприємництва.

Ще один напрям у вивченні інфляційних процесів виник у латиноамериканському регіоні. Це так звана теорія структурної інфляції. Згідно з цією теорією інфляція зумовлена диспропорціями між галузями і секторами господарства, нееластичністю пропозиції стосовно попиту, негнучкістю цін у бік їх зниження. Структуралісти вбачають механізм інфляції в структурі попиту і вважають ,що для стримування подібної інфляції необхідні насамперед зміни в структурі економіки на основі стимулювання збалансованого економічною зростання, ліквідації диспропорцій, зростання еластичності пропозиції і мобільності факторів виробництва.

3.Аналіз індексів цін

Для глибшого розуміння інфляційних процесів варто не тільки аналізувати теоретичні надбання вчених-економістів про це економічне явище, а й досконало вивчати показники та методи виміру інфляції. Вони дають змогу, спрогнозувати майбутній розвиток інфляційного процесу і тим самим передбачити розвиток усіх ланок економіки, адже на врахуванні інфляції ґрунтується вся соціально-економічна, фінансова та банківська політика. З нею пов’язані, по-перше, соціальні питання: індексація пенсії та допомог, зростання заробітної плати тощо; по-друге, складання економічних програм на мікро- та макрорівнях; по-третє, визначення процентних ставок; по-четверте, взаємовідносини з міжнародними фінансовими організаціями, які надають великого значення рівню інфляції та виконанню зобов’язань щодо його зниження. Оцінка рівня інфляції на практиці встановлюється насамперед за допомогою виміру темпів зростання цін. У динаміці цін відображають найрізноманітніші умови макроекономічного розвитку.

Аналіз цін свідчить, що їх рівень та динаміка зумовлені дією складного комплексу чинників: рівня продуктивності праці та ефективності виробництва, стану грошового обігу, платіжного балансу і державного бюджету, взаємовідношення попиту і пропозиції, міри і характеру регулювання цін тощо.

Оскільки інфляція — це зростання загального рівня цін, виражена в процентах, то теорія рівня цін є також теорією темпу інфляції.

Зростання загального рівня цін, або інфляцію, вимірюють за допомогою індексів цін. Той чи інший індекс цін характеризує рівень інфляції, який показує, як змінилися ціни в національній економіці за певний період.

Оскільки інфляція проявляється у зростанні цін, то її рівень визначається рівнем цін, а точніше, індексом цін:

Ціна відповідного ринкового кошика певного року

Індекс цін певного року = −−−−−−−−−−−−−−−−−−−−−−−−−−−−−−−−−−−−−−−−− × 100%

Ціна ринкового кошика базового року

Наприклад,знаємо,що ціни зросли у 40 разів, то це означає, що рівень інфляції(індекс цін) складає 4000%.

Для визначення темпу інфляції, тобто швидкості зростання цін, роблять такий розрахунок:

Індекс цін певного року – Індекс цін базового рогу

Темп інфляції = −−−−−−−−−−−−−−−−−−−−−−−−−−−−−−−−−−−−−−− × 100%

Індекс цін базового року

Однак постає питання: як можна виміряти рівень цін, що застосовується у визначенні інфляції?

Теоретично він визначається як середня зважена ціна товарів і послуг в економіці, а на практиці вимірюється додаванням індексів цін, яка є середніми величинами споживчих та виробничих цін. «Правило величини 70» дає змогу кількісно виміряти інфляцію, точніше дозволяє швидко підрахувати кількість років, які потрібні для подвоєння рівня цін. Число 70 ділять на щорічний рівень інфляції. Переважно «правило величини 70» використовують тоді, коли стоїть завдання подвоїти реальний ВВП або особисті заощадження.

Усі методи розрахунку інфляції, мають допомогти уникнути значних помилок при прогнозуванні інфляції і відповідно повинні дати змогу передбачити напрям розвитку економіки в цілому та параметри розвитку банківської і фінансової системи.

Висновок

Причиною інфляції є порушення закону грошового обігу, внаслідок чого кількість наявних неповноцінних грошей в обігу перевищує потребу в них. Це й викликає зростання загального рівня цін. Провідним чинником інфляції є зростання грошової маси. Проте саме по собі зростання грошової маси не спричиняє інфляції. Інфляція з’являється лише тоді,коли темпи зростання грошової маси одиниці,а й темпи зростання суспільного продукту, реалізацію якого й обслуговує грошова маса.

Саме тому до чинників інфляції крім зростання грошової маси можна віднести зростання швидкості обігу грошової одиниці та зменшення загального обсягу суспільного продукту. Вплив кожного з цих чинників може призвести до порушення законів грошового обігу, внаслідок чого кількість кількість неповноцінних грошей в обігу перевищить потреби в них,що і зумовить початок процесу інфляції чи знецінення грошей.

Інфляція не лише відображає у своєму розвитку динаміку цін,а й вимірюється останньою. Якщо протягом року ціни зросли на 10%,то можна сказати,що на такий самий відсоток грошова одиниця знецінилась чи втратила свою купівельну спроможність.

Однак потрібно пам’ятати, що не за всіх умов інфляція проявить себе у відкритому зростанні цін. В умовах установлення твердих адміністративних одиниць,що фіксуються державою, неминуче відбудеться зміна форм інфляції. У такому разі порушення закону грошового обігу не зможе проявити себе у прямому зростанні цін. Проте ступінь забезпечення товарною масою кожної грошової одиниці різко зменшиться і всю грошову масу не можна буде повністю реалізувати. З’явиться надлишок грошей та дефіцит товарів. Урешті-решт це буде означати реальне знецінення всієї грошової маси. Тобто можна говорити про те,що сутність такого явища,як інфляція збережеться і в цьому разі.

Інфляція настає тоді,коли загальний рівень цін зростає,а купівельна спроможність грошей зменшується. Рівень інфляції вимірюють за допомогою індексів цін. Залежно від темпу зростання цін розрізняють чотири види інфляції: помірна,повзуча, галопуючу,гіперінфляція.

Природа кожного з видів безробіття може бути відображена в моделі. Модель циклічного безробіття — це різнонаправлені зміщення ліній,що відображають сукупний попит і рівень безробіття.

Інфляція витрат спричиняється раптовим підвищенням цін на елементи виробничих витрат:сировину,енергоносії,працю.

Використана література

Г.А Оганян, В.О Паламарчук, А.П Румянцев, Політична економія: Навч.посіб./ та ін.; 3а заг.ред. Г.А Огняна.-К.:МАУП,2008.

Мочерний С.В. Політична економія: Підручник.-К.,Знання,2009.

Основи економічної теорії: політ економічний аспект: Підручник,Т.Н. Климко,5-те вид.,К.,Знання,2008

Рибалкіна В.М. Політична економія: Навчальний посібник/За ред.,- Академія, 2009р

Мочерний С.В, Скотний В.Г, Основи економічної теорії: Підручник,-| Львів,Новий Світ,2008.